Закон України "Про зв'язок"
Закон України "Про інформацію"
Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення"
Закон України "Про Національну систему конфіденційного зв'язку"
Закон України "Про радіочастотний ресурс України"
Закон України "Про телебачення і радіомовлення"
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 31 січня 2001 р. N 77 Про ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України
Кодекс України "Про адміністративні правопорушення"
Наказ Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України від 10 листопада 1998 року N 25 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на використання радіочастот, умови та правила здійснення цієї діяльності і контроль за їх дотриманням"
Наказ Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України від 30 березня 1998 року N 5 "Про затвердження Положення про порядок здійснення міжнародної координації радіочастотних присвоєнь в Україні"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 15 від 13.02.2001 "Про затвердження Положення про Державну інспекцію електрозв'язку України"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 163 від 31.07.2002 "Про внесення доповнень до Положення про Державну інспекцію електрозв'язку України, затвердженого наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13.02.2001 N 15"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 23 від 11.02.2003 "Про затвердження Положення про порядок присвоєння радіочастот радіоелектронним засобам загального призначення"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 39 від 11.03.2001 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі Центром "Укрчастотнагляд" дозволів на реалізацію, використання радіоподовжувачів телефонної лінії з робочими частотами 254 і 380 МГц"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 82 від 25.04.2002 "Про затвердження Положення про управління номерним ресурсом мереж електрозв'язку загального користування України"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 03 квітня 2001 року N 57 "Про затвердження Положення про порядок реалізації, продажу в Україні радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 15 лютого 2000 року N 29 "Про затвердження Граничних тарифів на послуги, пов'язані з експертизою заявок, наглядом та моніторингом радіоелектронних засобів радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, систем кабельного та ефірно-кабельного телебачення, систем супутникового зв'язку"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 19 лютого 2001 року N 22 "Про затвердження змін та доповнень до Регламенту аматорського радіозв'язку України"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21 вересня 2000 року N 133 "Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв, для ввезення з-за кордону яких не потрібні дозволи"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21 вересня 2000 року N 134 "Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв, для придбання та використання яких не потрібні дозволи"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21.06.99 № 113 "Про затвердження Правил приєднання мереж електрозв'язку операторів різних форм власності до мереж електрозв'язку загального користування"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25 жовтня 2000 року N 154 "Про затвердження Положення про порядок виділення радіочастот України та визнання таким, що втратив чинність, наказу ГУРЧ від 02.10.97 N 25 "Про введення в дію Положення про порядок виділення смуг (номіналів) радіочастот для розроблення, виробництва, модернізації в Україні та ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів і радіовипромінювальних пристроїв"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 5 березня 2001 року N 33 "Про затвердження Порядку надання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 7 листопада 2000 року N 167 "Про затвердження Положення про порядок розроблення, модернізації, виробництва в Україні та ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України, Міністерства внутрішніх справ від 13 грудня 2002 р. N 223/1205 "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії Державної інспекції електрозв'язку України та її регіональних підрозділів і органів внутрішніх справ України щодо запобігання порушенням законодавства в галузі зв'язку, у сфері інформатизації та використання радіочастотного ресурсу"
Наказ Державного комітету зв'язку України від 22 серпня 1997 року N 124 "Про затвердження Регламенту аматорського радіозв'язку України"
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13 лютого 2001 року N 33/16 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів)
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22 травня 2001 року N 77/79 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з технічного обслуговування мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації"
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації Українивід 07.02.2002 N 15/27 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі зв'язку, що ліцензуються"
Наказ Ліцензійної палати України, Державного комітету зв'язку України від 3 березня 1998 року N 31/1049 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на використання радіочастот, умови та правила здійснення цієї діяльності і контроль за їх дотриманням"
Постанова "Про затвердження переліку спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України " від 20 грудня 2000 р. N 1871
ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про процедуру ротації членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з частини її складу, призначеної Верховною Радою України
ПОСТАНОВА від 11 липня 2001 р. N 818 Про Порядок надання спеціальних дозволів на використання радіоелектронних засобів дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних організацій в Україні
ПОСТАНОВА від 14 лютого 2001 р. N 140 Про ставки одноразових платежів за видачу ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України
ПОСТАНОВА від 18 травня 2001 р. N 539 Про передачу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до сфери управління Державного комітету зв'язку та інформатизації
ПОСТАНОВА від 7 лютого 2001 р. N 112 Про порядок надання ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1996 р. №1117 "Про ліцензування використання радіочастот"
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р.№ 803 "Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України"
Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 239 "Про спеціально уповноважені органи з питань присвоєння радіочастот, позивних сигналів, оформлення відповідних дозволів на виготовлення, реалізацію (продаж), використання радіоелектронних засобів на території України, ввезення їх з-за кордону та державного нагляду за їх роботою"
Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1996 р. № 1330 "Про затвердження Положення про Міжвідомчу комісію з питань ліцензування використання радіочастот"
Указ Президента "Про присвоєння спеціальних та військових звань"
Указ Президента України "Про внесення доповнення до Положення про Державний комітет зв'язку та інформатизації України"
Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 липня 2001 року "Про заходи щодо захисту національних інтересів в галузі зв'язку та телекомунікацій"
Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України"
Радиосвязь в годы Великой Отечественной войны
С первых дней Великой Отечественной войны радиосвязь стала важнейшим средством оперативного управления войсками и информирования населения огромной страны. «От Советского Информбюро» — эти слова, начиная с 24 июня 1941 г. и до конца войны, открывали сводки сообщений с фронта, которые тысячи людей ежедневно с волнением слушали.Москва была еще далеко от линии фронта, но учебные воздушные тревоги объявлялись довольно часто, город погружался во тьму, и каждый в эти часы знал свое место: бойцы отрядов противовоздушной обороны (ПВО), летчики-истребители, защищавшие небо столицы, ответственные сотрудники оборонных предприятий, дежурные пунктов наблюдения на крышах высоких зданий. Пожилые люди и дети должны были укрываться в бомбоубежищах.
Так было и 22 июля, ровно через месяц после начала войны. В десять часов вечера все москвичи услышали по радио: «Внимание! Воздушная тревога». На этот раз стало ясно, что тревога настоящая. В небе повисли ранее невиданные немецкие осветительные ракеты, которые должны были освещать бомбардировщикам наиболее важные столичные объекты, то и дело слышался гул вражеских самолетов и раздавались взрывы бомб. Ночная мгла пронзалась лучами мощных прожекторов, которые, перекрещиваясь высоко в небе, нередко вырывали из тьмы кажущийся небольшим немецкий самолет, и по нему сразу открывали огонь зенитные батареи ПВО. На подступах к городу завязывались бои наших истребителей с вражескими бомбардировщиками.
Немцы, совершая массированный налет на Москву, надеялись вызвать не только панику среди населения, но и в первую очередь вывести из строя оборонные объекты, разрушить электростанции и крупные заводы, архитектурные памятники. Как известно, это им не удалось!
Всего на Москву было совершено 134 налета, в которых участвовало более 9 тыс. бомбардировщиков, но прорваться к городу смогли только 243 самолета. И в этом немалая заслуга военных связистов, которые использовали средства радиосвязи воздушного наблюдения, оповещения и предупреждения бойцов ПВО и командования истребительной авиации.
Уже в июле 1941 г. техника и оборудование связи были эвакуированы в тыл, аппарат Наркомата связи переехал в Уфу, а в октябре на восток страны были переправлены мощные радиовещательные станции Москвы. Народный комиссар связи И. Т. Пересыпкин был назначен заместителем Наркома обороны и начальником связи Красной Армии. Позднее он был удостоен звания Маршал войск связи.
С 6 сентября 1941 г. Центральное радиовещание начало передачи из осажденного Ленинграда, которые продолжались все 900 дней блокады. В октябре вокруг Москвы и многих важных объектов страны были установлены радиолокационные станции, входившие в систему ПВО.
Надежная радиосвязь – залог успеха
В первые месяцы войны противнику удалось разрушить значительную часть наших воздушных и полевых кабельных линий, что привело к длительным перерывам в работе проводной связи. Стало очевидным, что только радиосвязь способна обеспечить надежное управление войсками и их тесное взаимодействие, особенно во время боев в тылу противника и, безусловно, в авиации, бронетанковых войсках и Военно-морском флоте, где радиосвязь являлась единственным средством связи.
Во время войны крупнейшие отечественные радиозаводы и научно-исследовательские институты сумели усовершенствовать и модернизировать радиостанции, находящиеся на вооружении войск, и создать новые, более эффективные средства связи. В частности, были изготовлены переносные ультракоротковолновые радиостанции, предназначавшиеся для стрелковых и артиллерийских частей, радиостанция РБМ-5 повышенной мощности, экономичная и надежная, которая использовалась и как личная радиостанция командующих армиями, корпусов и дивизий, несколько типов специальных танковых радиостанций, радиостанций воздушно-десантных войск, разнообразные конструкции радиоприемников. Высокую оценку получили специальные ультракоротковолновые радиостанции для Военно-воздушных сил, а также радиостанции наведения для истребительной, бомбардировочной и штурмовой авиации.
Огромную роль в улучшении военно-морской связи сыграли разнообразные радиопередатчики и радиоприемники, гидроакустические и гидролокационные станции. За годы войны противник потерял более 700 боевых кораблей и вспомогательных судов и около 800 крупных морских транспортов. Во время боев под Москвой благодаря бесперебойной радио- и проводной связи командование сумело обеспечить оперативное руководство действиями войск, и фашистские захватчики были отброшены на 120–140 км к западу от столицы. Вся страна узнала о подвиге сержанта батальона связи И. С. Новикова, который, исправляя поврежденную линию связи, был смертельно ранен, но сумел зажать в зубах концы поврежденной линии, не допустив обрыва связи. Сержант был посмертно награжден орденом Красного Знамени. Позднее такой же подвиг совершил связист во время обороны Сталинграда.
Радиосвязь сыграла неоценимую роль в организации и руководстве партизанским движением, координацией действия партизанских штабов с частями Армии и Флота. Сотни радиолюбителей-коротковолновиков служили радистами в партизанских отрядах, где телефонная связь зачастую была практически невозможна. В 1942 г. специально для партизанских частей были созданы экономичные переносные легко маскируемые радиостанции с автономным питанием.
Триста радиостанций на 1 км фронта
Можно привести немало примеров успешного использования радиостанций в годы войны. Так, во время Сталинградской битвы действовало около 9 тыс. радиостанций, а в освобождении Белоруссии в 1944 г. использовалось более 27 тыс. радиостанций различных типов. В начале 1944 г. при прорыве укреплений фашистских войск под Ленинградом взаимодействие всех войск Армии и Флота обеспечивали свыше 4 тыс. радиостанций. На завершающем этапе войны во время крупных наступательных операций на 1 км фронта приходилось более 300 радиостанций. Следует отметить, что практически все радиооборудование было отечественного производства, поставки из-за границы не превышали нескольких процентов объема внутренних ресурсов.
В конце декабря 1943 г. была введена в строй сверхмощная радиовещательная станция на 1200 кВт с оригинальной антенной системой. В том же году на радиомагистрали Москва – Нью-Йорк был установлен фототрансмиттер, позволявший увеличить скорость телеграфной передачи до 1 тыс. слов в минуту.
В ходе боев особая роль принадлежала специальным подразделениям радиопомех, созданных в составе Управления войсковой разведки Генштаба Красной Армии. Станции радиопомех были оснащены всей необходимой аппаратурой и транспортными средствами. За важнейшими радиосетями противника велось круглосуточное наблюдение, выявлялись основные и запасные частоты вражеских радиостанций. С середины 1943 г. специальные самолеты–постановщики помех успешно противостояли действиям немецкой авиации.
Радиопомехи не только нарушали управление немецкими войсками и подавление средств связи, но и осуществляли радиодезинформацию и радиодемонстрацию на ложных участках сосредоточения войск. Одновременно с радиопомехами наносились удары по командным пунктам и радиолокационным системам вражеских войск.
Приведем несколько примеров применения радиопомех в важнейших сражениях. Во время окружения 6-й полевой армии Паулюса под Сталинградом для дезинформации штаба армии была выделена специальная радиостанция с позывными войск Манштейна, пытавшихся деблокировать окруженную группировку противника. Командующий группой войск, защищавших Кенигсберг, генерал-полковник Ляш, взятый в плен, показал: «...эффективные действия забивающих средств русских не давали возможности использовать радиосвязь, и мои действия не могли координироваться ставкой верховного главнокомандующего. Это послужило одной из причин моей капитуляции».
Исключительно напряженной и ответственной была работа военных радистов во время Берлинской операции, они обеспечивали многоканальную радиосвязь. Во время уличных боев очень эффективно использовались переносные коротковолновые и ультракоротковолновые радиостанции. Например, только за несколько дней 132-й радиодивизион сорвал передачу по радио более 170 срочных боевых приказов командования противника.
2 мая 1945 г. после взятия Берлина был проведен первый радиорепортаж из города. 9 мая все радиостанции СССР транслировали торжественный салют в Москве. 24 июня состоялся репортаж с Красной площади о Параде Победы.
Правительство отметило исключительно важную роль военных связистов в победе над фашизмом. За годы войны 278 бойцов и командиров-связистов были удостоены высокого звания Герой Советского Союза, а несколько сотен стали полными кавалерами ордена Славы. Большая группа ученых и инженеров за разработку и внедрение новейших средств радиосвязи была удостоена государственных премий и других правительственных наград.
Отмечая роль радио в культурной и политической жизни населения и обороны страны, а также в целях популяризации достижений отечественной науки в области радио и поощрения радиолюбительства 7 мая был установлен ежегодным Днем радио. Были учреждены золотая медаль А. С. Попова и значок «Почетный радист».
